Ніби-то довкола відбувається сотня подій, але всі вони якісь звичні. З'являється враження дисгармонії між мною і світом, що трохи напружує.

Світ стабільний. Навіть будь-які катаклізми стаються логічно, війни - з причини. Кожен крок, подих, рух можна пояснити і довести. Люди не дивуються тому, що їх оточує, бо хоча б трішки розуміються з життям. 

А я? Абсолютно антиконсервативна. Якась неправильна. Дехто каже, надто часто змінююсь. Може й так, але жити з думкою, що можеш бути будь-ким, легше.

Мені завжди було цікаво, а про що думають інші? Мама, Лора, сусідка, випадкові перехожі? А якщо в кожного в голові такий же безлад?